Сплинув час громадського обговорення проєкту нового Закону «Про авторське право і суміжні права», який було розміщено 10 березня 2020 року на сайті Мінекономіки. Треба відмітити, що в новому законопроєкті є чимало запозиченого із законопроєкту, розробленого робочою групою при Комітеті науки та освіти Верховної Ради України 10-го скликання.
Дійсно, цифрове середовище вимагає змін правових відносин у сфері авторського права та суміжних прав. Міжнародні наукові й експертні кола активно над цим працюють, і до України так чи інакше надходять пропозиції щодо можливих змін у вигляді нових директив і консультацій провідних експертів тощо. Що пропонує законопроєкт «Про авторське право і суміжні права» у порівнянні з чинним Законом – загалом, окрім безперечно актуальних новел (у запозиченому розділі «Здійснення майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав») або ж, м’яко кажучи, суперечливих (про суттєве збільшення строку захисту суміжних прав)? Цей законопроєкт передбачає внесення змін до ЦК України, вирішення низки питань щодо посилення відповідальності за порушення авторських і суміжних прав у Кодексі України про адміністративні правопорушення та КК України, а також вирішення процесуальних питань за рахунок внесення змін до ГПК України, КАС України та КПК України. Також пропонується суттєво підвищити вплив Мінекономіки на діяльність ОКУ шляхом внесення змін до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та дещо доповнити закони, які є дотичними до сфери авторських і суміжних прав, у тому числі «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу» тощо.
Пропозиції від зацікавлених громадських організацій, які представляють бізнес-кола, вже надійшли до Мінекономіки. Точно відомо, що споживачі творчого продукту й автори такі великі, складні й заплутані документи не опановують, тому їхня думка не буде представлена. Про що думають українські цивілісти, невідомо. На нашу думку, авторам законопроєкту так і не вдалося збалансувати інтереси суспільства, підтримку авторів і апетити правовласників.
Законопроєкт укотре розроблено правовласниками для правовласників. Чого вартують положення про те, що ОКУ тепер можуть працювати без звітів платників і зобов’язань перед іншими. Або про те, що Мінекономіки може акредитувати такі ОКУ, які не мають договорів з ОКУ-нерезидентами (очевидна новація цього законопроєкту), зокрема й міжнародними: «збирай авторську винагороду й витрачай, як заманеться професіональним правовласникам та іншим власним членам». Строк дії майнових суміжних прав теж пропонують збільшити з 50 років до 70 – тотально, – хоча в профільній Директиві ЄС не зовсім так… На чию користь такі зміни? Хто дослідив доцільність таких новацій в Україні? Ще є багато питань до цього законопроєкту, які б нам хотілося більш детально обговорити в наступному номері журналу. Сподіваємося, що зацікавлені знайдуться й наші спільні зусилля все ж підуть на користь правовому полю України.