Відповідь: Паризька конвенція про охорону промислової власності в п. 2 ст. 1 серед об'єктів права інтелектуальної власності визначає корисні моделі. Саме цей міжнародний договір встановлює можливість для країн-учасниць передбачити правову охорону таких результатів інтелектуальної, творчої діяльності людини у будь-якій сфері технології, як корисна модель.
Г.Боденхаузен у своїй відомій праці « Guide d`application de la Convention de Paris pour la protection de la propriete industrielle» (Паризька конвенція про охорону промислової власності. Коментар) дає таке пояснення щодо цього об'єкта права інтелектуальної власності: «Корисні моделі (les modeles d'utilite), що визнаються об'єктами правової охорони лише невеликою кількістю країн, можна розглядати як «малі винаходи» (винаходи другого класу). Йдеться про правову охорону промислових новинок, що не такі значні, як патентоздатні винаходи (з деякими можливими обмеженнями стосовно виду новинок, на які ця правова охорона поширюється). Правова охорона надається в цьому випадку на більш короткий термін, ніж при видачі патентів на винаходи».
Термін «корисна модель» можна розглядати як загальний по відношенню до термінів «малий винахід» (Австралія), «корисне нововведення» (Малайзія), «свідоцтво про корисність» (Франція) чи «короткостроковий патент» (Бельгія, Нідерланди), що використовуються в національних законодавствах країн світу для визначення менш значних винаходів, зокрема в галузі механіки (пристроїв, інструментів, побутових виробів тощо). Механізм здійснення правової охорони корисної моделі подібний до механізму правової охорони винаходу і так само полягає у видачі патентів (у деяких країнах, зокрема, Іспанії та Японії заявка на видачу патенту на винахід може бути перетворена на заявку на видачу охоронного документа на корисну модель і навпаки), але він більш простий, дешевий і швидкий. Завдяки цьому правова охорона корисних моделей відіграє значну роль для малого бізнесу, якому належить стратегічна роль в розробках та комерціалізації новацій відповідно до вимог ринку .
На сьогодні правова охорона корисних моделей передбачена в 64 країнах світу. Зокрема всі країни Європейського Союзу надають правову охорону корисним моделям, за винятком Великобританії, Швеції та Люксембургу. Не визнають і не надають правової охорони корисним моделям на своїй території і такі промислові гіганти, як США і Канада. Країни світу, які визнають правову охорону корисних моделей у своєму законодавстві, передбачають і певні вимоги, наявність яких дає можливість забезпечити їхню правову охорону, а також відмежовують їх від винаходів. Такими вимогами є новизна і технічний рівень (Закон Японії «Про корисні моделі») або новизна та промислова придатність (у більшості країн світу). На відміну від винаходів, корисні моделі не повинні відповідати такому критерію, як винахідницький рівень. Саме ця відмінність покладена в основу правової охорони корисних моделей як самостійних об'єктів права інтелектуальної власності. Необхідно зазначити, що коло країн, які запроваджують правову охорону таких результатів інтелектуальної, творчої діяльності, як корисні моделі, в останні роки має тенденцію до розширення. Так, у вересні 1999 року набрав сили новий Патентний закон Таїланду, однією з головних особливостей якого є запровадження правової охорони корисних моделей. До цього відповідні закони в інших країнах або приймалися, або удосконалювалися. У деяких з них правова охорона корисних моделей користується особливою популярністю. Наприклад, у Китаї за 1985-1996 роки зареєстровано близько 30 тисяч патентів на корисні моделі, що складає 73 відсотки від загального числа патентів, виданих на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. В Іспанії подається також набагато більше заявок на корисні моделі, ніж заявок на винаходи. Найбільш поширеною аргументацією на користь надання правової охорони корисним моделям є швидкість і простота процедури реєстрації прав, низький рівень вимог до винахідницької творчості і невисокі витрати. Термін реєстрації прав на корисні моделі є менш тривалим, порівняно з винаходами, однак правова охорона виявляється більш ефективною. Широке розповсюдження отримала правова охорона корисних моделей у галузях, пов ' язаних з механікою, електротехнікою, оптикою та приладобудуванням. На отримання національного патенту на винахід, як правило, необхідно витратити більше двох років, європейського — чотири, а в Європі права на корисну модель можна зареєструвати за півроку. Правова охорона корисних моделей сприяє першим крокам інноваційної діяльності завдяки ефективним засобам захисту прав інтелектуальної власності протягом обмеженого часу, що створює умови для запобігання копіюванню. На практиці простота реєстрації прав на корисну модель врівноважується відносно вузькими рамками набутої правової охорони. По-різному вирішується питання щодо проведення експертизи заявки на корисну модель у різних країнах, наприклад: в Італії, Іспанії, Німеччині експертиза заявки на відповідність такому критерію, як «новизна», не проводиться; в Японії, Бразилії, Португалії — навпаки. Відсутність експертизи заявки на корисну модель може призводити до дублювання видання декількох охоронних документів на одну корисну модель, що спричиняє серйозні проблеми в подальшому оспорюванні прав. Так, у Китаї тільки в 1995 році було розглянуто 82 справи про правомірність видачі патентів на корисні моделі, причому у 55 відсотках випадків зазначені патенти визнані недійсними. В Іспанії також існує велика судова практика з цих питань. У законодавстві деяких країн зазначається, щодо яких об'єктів є винятки. У Бразилії — стосовно скульптур, будинків, емальованого посуду, картин, вишивок, фотографій, у Греції щодо порід тварин і сортів рослин, біологічних продуктів і виробничих процесів, у Гватемалі — способів виробництва речовини і металургійних матеріалів.
З розвитком системи правової охорони корисних моделей проявляються тенденції до розширення її меж. Наприклад, у Німеччині в 1990 році при перегляді Закону про охорону прав на корисні моделі були зняті обмеження на вироби, що не мають тримірної форми, а в Малайзії охороноздатними корисними моделями визнаються способи. До законодавства багатьох країн включено норми, щодо яких визначається процедура перетворення заявки на винахід у заявку на корисну модель. Серед них: Греція, Іспанія, Тайвань, Угорщина, Італія, Японія, Польща, Корея та Уругвай. У більшості з цих країн допускається перетворення заявок в обох напрямках, а в Австралії, наприклад, можна подати відразу дві заявки — на винахід і на корисну модель. У Росії заявник вправі, до публікації відомостей про заявку на винахід, перетворити її на заявку на корисну модель, а заявка на корисну модель може бути перетворена на заявку на винахід до ухвалення рішення щодо неї про видачу свідоцтва. Такий порядок забезпечує додаткову гнучкість системі правової охорони винаходів і пов'язаний з тим, що правова охорона корисних моделей у деяких країнах тісно пов'язана з правовою охороною винаходів. Хоча в національному законодавстві країн світу часто використовуються різноманітні визначення та термінологія, суть правової охорони корисних моделей, в основному, всюди однакова та зводиться до видачі охоронних документів на нові технічні рішення, придатні до практичного застосування, що відносяться до форми, структури та їх сполучення у тримірних виробах. Строк дії правової охорони корисної моделі у більшості країн становить від 5 до 10 років. Законодавства деяких країн (Японія, Бразилія) передбачають можливість продовження строку дії правової охорони корисних моделей, але при цьому встановлюються певні часові обмеження. Є країни, де строк дії права інтелектуальної власності на корисну модель дозволяється продовжувати кожні 5 років.
За законодавством України корисна модель визнається об'єктом права інтелектуальної власності. Втім, частина перша статті 460 Цивільного кодексу України не містить визначення суті цього об'єкта права інтелектуальної власності, а визначає лише умови придатності до набуття правової охорони. Визначення змісту поняття «корисна модель» міститься в Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Так, відповідно до вказаного закону корисна модель, як і винахід, є результатом інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технологій. Як і винахід, корисна модель повинна бути придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї. Але на відміну від винаходу, корисна модель повинна бути тільки новою і придатною для промислового використання. До неї не застосовується такий критерій охороноздатності, як винахідницький рівень. Це не означає, що корисною моделлю може бути визнано очевидне для будь-якого фахівця рішення задачі. Корисна модель, як і винахід, має бути наслідком самостійної творчої діяльності. Але ступінь творчості при створенні корисної моделі, зазвичай, нижчий, ніж при створенні винаходу.
Для з'ясування суті критеріїв новизни та промислової придатності, яким повинна відповідати корисна модель, слід звернутися до ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Відповідно до норм вказаного закону, корисна модель як і винахід, визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки, а також зміст будь-якої заявки на видачу патенту України, поданої до Державного департаменту інтелектуальної власності раніше цієї дати. Як і на винахід, на новизну корисної моделі не впливає розкриття інформації про неї винахідником або особою, яка отримала таку інформацію від винахідника протягом дванадцяти місяців до подання заявки. Придатність до промислового використання корисної моделі (як і винаходу) визначається можливістю її використання в промисловості або іншій сфері діяльності. При встановленні промислової придатності корисної моделі перевіряється наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленої корисної моделі. Законодавець в останній редакції Закону України « Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (від 22.05.03 р.) відмовився від вузького розуміння поняття корисної моделі як просторового розташування матеріальних елементів. Відповідно до частини другої статті 460 Цивільного кодексу України в якості об'єкта корисної моделі може одержати правову охорону продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології, а відповідно до Закону України « Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» — також штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо, процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Таким чином, об'єкти винаходу і корисної моделі співпадають. Тобто корисною моделлю в Україні може бути визнано не тільки пристрій, а й такий продукт, як речовина, а також технологічний процес. Для корисної моделі ці поняття мають те ж значення, що й для винаходу. На наш погляд, це прогресивний підхід, обумовлений зближенням національного законодавства з законодавством Європейського Союзу.
Згадана стаття Цивільного Кодексу України не визначає вимог щодо визнання корисної моделі непридатною для набуття правової охорони, а лише зазначає, що такі вимоги можуть бути встановлені в законі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» корисною моделлю, як і винаходом, не визнаються:
— сорти рослин і породи тварин;
— біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;
— топографії інтегральних мікросхем;
— результати художнього конструювання.
Також, як і для винаходів, для набуття права інтелектуальної власності на корисні моделі не придатні рішення, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі.
|