Відповідь: Правова охорона промислових зразків дозволяє захистити зовнішній вигляд виробів, в яких вони використовуються, а не їхню функцію та призначення.

У матеріалах ВОІВ (Основи інтелектуальної власності. ВОІВ — К.:, Юридичне видавництво «ІН ЮРЕ», 1999. — 578.) зазначено: «у найширшому плані промисловий зразок може бути визначений як орнаментальне або естетичне зовнішнє оформлення корисного виробу… Виріб повинен підлягати тиражуванню в промислових масштабах. Звідси пішла і назва «промисловий зразок». Тобто «правова охорона промислових зразків пов'язана виключно із зовнішністю або зовнішнім виглядом виробів, а не з їх функцією». При цьому промисловий зразок корисного виробу повинен мати зовнішній вигляд, придатний для зорового сприйняття його споживачем. Загальною метою правової охорони промислових зразків є сприяння розвитку промислового дизайну у виробництві шляхом охорони результатів творчої праці дизайнерів через реєстрацію відповідних промислових зразків. При цьому власник промислового зразка не має виключних прав на функціональне призначення самого виробу і не може перешкоджати іншим виробникам виготовляти подібні вироби, якщо тільки ці вироби не відтворюють охоронювані промислові зразки.

Таким чином, основною функцією промислового зразка є вирішення зовнішнього вигляду певного виробу. Крім того, промисловий зразок може також виконувати рекламну чи маркетингову функції, наприклад, коли вибір споживача буде визначатись естетичною привабливістю певного виробу за умови, що технічні характеристики продуктів, різних виробників та їх ціна є порівняно однаковими.

Цивільний кодекс України (далі — ЦК України) не містить визначення промислового зразка. Таке визначення надає спеціальний закон, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки — Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» № 850-ІV від 22.05.2003 (далі — Закон), який визначає промисловий зразок як результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання (ст. 1 Закону) та встановлює умови, за яких цей об'єкт є придатним до набуття права інтелектуальної власності на нього (ст. 5 Закону).

Відповідно до чинного законодавства правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (п. 1 ст. 5 Закону). Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим (п. 1 ст. 6 Закону).

Згідно із ч. 2 ст. 461 ЦК України об'єктом промислового зразку можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Закон уточнює це визначення, зазначаючи, що ці об'єкти повинні бути призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (п. 2. ст. 5 Закону). Аналогічне визначення об'єкта промислового зразка надають Правила складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.200 2 № 110 (далі — Правила).

Відповідно до п. 3. ст. 5 Закону не можуть одержати правову охорону як промислові зразки: об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Згідно із п. 6 ст. 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Державного реєстру патентів України на промислові зразки (далі — Реєстр), і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинне здійснюватись у межах опису промислового зразка.

У Правилах зазначено, що суть промислового зразка характеризується сукупністю відображених на зображеннях його суттєвих ознак, які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та/або ергономічними особливостями. Ознака належить до суттєвих, якщо вона впливає на формування зовнішнього вигляду виробу, якому притаманна така ознака. Для розкриття суті промислового зразка описується сукупність його суттєвих ознак, відображених на зображеннях, з посиланням на них (пункт 8.1.4.1 Правил).

Відповідно до пункту 8 статті 14 Закону під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. Згідно із вимогами пунктів 4.1.2.1. та 4.1.2.2. Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 № 198, якщо фотографії загального вигляду не відображають усі суттєві ознаки промислового зразка, а саме: неправильно вибрано ракурс, фон чи наявні відблиски, тіні, сторонні предмети тощо, що не дає повного уявлення про заявлений об'єкт, то заявнику надсилається повідомлення з пропозицією виправити недоліки згідно з указаними зауваженнями або доповнити комплект документів необхідними фотографіями. У разі відсутності в описі промислового зразка будь-якого розділу або достатніх відомостей у кожному з розділів опису заявнику надсилається повідомлення із зазначенням невідповідностей і один примірник опису для доопрацювання.

Як бачимо, під час проведення експертизи заявок на промисловий зразок орган експертизи не перевіряє промисловий зразок на його відповідність критерію патентоспроможності — новизна.

Відповідно до законодавства права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчуються патентом. Патент видається за результатами формальної експертизи заявки на реєстрацію промислового зразка і під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту (ст. 18 Закону). Згідно з п.1 ст. 465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Такі ж положення закріплені й у п. 1 ст. 20 Закону «права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту».

Майновими правами інтелектуальної власності на промисловий зразок, що засвідчуються патентом, є: право на використання промислового зразка, виключне право дозволяти його використання (видавати ліцензії) та перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання (ст. 464 ЦК України). Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання виробу в зазначених цілях. При цьому виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо використані всі суттєві ознаки промислового зразка (п. 2 ст. 20 Закону).

Згідно із ст. 469 ЦК України права інтелектуальної власності на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Стаття 25 Закону визначає, що патент на промисловий зразок може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним Законом; б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. При цьому патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Як було зазначено у відповіді на перше запитання, патент на промисловий зразок видається за результатами формальної експертизи заявки на реєстрацію промислового зразка і під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту. П ід час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

Таким чином, при проведенні експертизи заявки на промисловий зразок та видачі патенту не встановлюється право автора, а лише вноситься відповідна інформація, наведена заявником у заявці, до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та до патенту за відповідним кодом бібліографічних даних INID.

Запитання: На яких підставах господарські суди призначають судові експертизи при встановленні новизни промислового зразка?

Відповідь: Відповідно до частин першої та другої статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Поняття «спеціальні знання» чинне законодавство не містить. Серед фахівців спеціальними визнаються знання, що виходять за рамки загальноосвітньої підготовки та простого життєвого досвіду, для яких необхідна спеціальна підготовка та практичні навички, тобто які є професіональними і складають основу тих чи інших спеціальностей та спеціалізацій. При цьому одним з головних критеріїв, що дозволяє розмежувати спеціальні та інші знання, є їхня загальновідомість. Тобто спеціальні знання належать до тих знань, що не тільки не є загальновідомими, але й не є загальнодоступними і при цьому їх застосування спрямоване на одержання доказів у справі.

Враховуючи те, що згідно із ст. 25 Закону однією з підстав визнання патенту на промисловий зразок недійсним є невідповідність його умовам патентоспроможності, визначеним Законом, в судах розглядаються питання встановлення новизни промислового зразка на дату подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (у порівнянні із протиставленим промисловим зразком). У таких випадках для вирішення спору по суті, здебільшого необхідно провести порівняльний аналіз сукупності суттєвих ознак промислового зразка, патент на який визнається недійсним, та сукупності суттєвих ознак промислового зразка, що протиставляється за новизною. Проведення такого порівняльного аналізу потребує спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності для урахуванням особливостей правового регулювання охорони прав на промислові зразки і певного часу на проведення дослідження, з огляду на це господарськими судами в таких випадках призначається судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності.

Важливо пам'ятати, що, оскільки обов'язок доведення в господарському процесі покладено на сторони у справі, об'єкти, які підлягають дослідженню, також надаються зацікавленими сторонами чи за їх клопотанням вимагаються судом. Тому подібне експертне дослідження стає можливим лише за умови надання суду зацікавленою стороною якісних об'єктів і матеріалів, необхідних для проведення повного та об'єктивного порівняльного дослідження сукупності суттєвих ознак промислового зразка і промислового виробу, або іншого промислового зразка, що протиставляються за новизною. Представлення неякісних копій і фотознімків ускладнює проведення дослідження експертом, а в деяких випадках змушує його надсилати клопотання про надання якісних матеріалів, в результаті чого збільшується строк проведення самої експертизи.