13.09.2019 року  відбулася дискусія щодо проекта Національної стратегії розвитку інтелектуальної власності в Україні на 2020-2030 роки (далі — проект).  

З вступним словом виступили Директор Департаменту інтелектуальної власності Мінекономрозвитку Валерій Жалдак, Директор Державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності» Богдан Моркляник.

Представляли проект Директор НДІ ІВ НАПрн України академік Олена Орлюк,  к.ю.н., ЦДІВТТ НАН України Юрій Капіца, експерт «Українського інституту майбутнього» Микола Скиба, зав.сект. НДІ ІВ НАПрНУ Олена Тверезенко. Вони розповіли про роботу над проектом. Було цікаво.

Нажаль присутні не ознайомилися в повній мірі з проектом, так як він був викладений на сайті НОІВ за день до цього заходу, але, загалом, були  представлені основні розділи проекту і загальне їх наповнення. Доповідачі відмітили, що їх завдання було витримати методологічні рекомендації ВОІВ щодо розробки проекту, визначитися з проблемами і виявити точки росту економіки України за рахунок ефективного функціонування правової системи інтелектуальної власності. На перший погляд розробникам цього проекту ці завдання вдалося сформувати. Як це буде втілюватися у життя час покаже. Присутнім була надана можливість виказати свої думки з приводу проекту.

Далі робоча група буде доопрацьовувати цей проект, якщо будуть зауваження та пропозиції від спільноти фахівців та вирішувати питання щодо легімітизації цього проекту.

1. При визначенні розміру передбаченої Директивою 2019/790/ЄС «належної і пропорційної винагороди» авторів і виконавців, з точки зору розробників законопроекту мають враховуватися, зокрема, такі обставини, як співвідношення витрат автора або виконавця на створення твору (на здійснення виконання) з витратами на комерціалізацію твору, що здійснюються особою, якій передаються (відчужуються) права на твір (виконання) або якій надається дозвіл на використання твору (виконання). Тобто в реальному житті творча діяльність не може вимірюватися у грошовому вимірі на відміну від процесу від комерціалізації творчого продукту, тому така арифтерика буде завжди не на користь творця. Більше того у ЄС не поспішають імплементувати цю норму, тому що механізм її втілення ще не визначений, не треба бути святішим за Папу Римського.
2. Поширення права авторів і виконавців на «належну і пропорційну винагороду», на підставі отриманих звітів про доходи від комерціалізації творчого продукту за винятком, авторів, … аудіовізуальних, музичних та складених творів, а також виконавців музичних та аудіовізуальних творів. Тобто дана категорія творчих працівників не отримуючи звітів не може розраховувати на таку винагороду.
3. Усунення у сфері майнових прав виконавців (на відміну від сфери авторського права та сфери майнових прав інших груп суб’єктів суміжних прав  –  виробників фонограм та ін.) ключової різниці між договором передання (відчуження) майнових прав на виконання та ліцензійним договором на використання виконання, заклавши як істотну умову щодо відчуження –  строк дії договору. Тобто особа-набувач прав виконавця може довільно позиціонувати себе або як суб’єкт прав або як ліцензіат, що є важливим чинником у судовому процесі та інше.
4. Вилучення чинної норми з закону про ефективне управління… щодо визначення додаткової акредитованої організації (без права конкурувати з «основною» акредитованою організацією у зборі винагороди, а лише брати участь у розподілі вже зібраної винагороди) у випадку наявності будь-якого конфлікту між різними категоріями правовласників, наприклад, виконавцями і виробниками фонограм. Тобто акредитована ОКУ, яка створена виробниками фонограм не зобов’язана звітувати перед ОКУ створеною виконавцями про зібрану спільну винагороду.
5. Перетворення комісії з акредитації організацій колективного управління (дорадчого органу при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України) у «кишенькову», передбачивши з 7-ми членів комісії, 4-ох, включаючи головуючого, від Міністерства.

]]> https://intelvlas.com.ua/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b8/1054/ Fri, 13 Sep 2019 13:06:06 +0000 https://intelvlas.com.ua/?p=1054

Як з’ясувалося Законопроект Про авторське право та суміжні права реєстр №1207 від 29.08.2019 про авторське право і суміжні права вже 03.09. було відкликано з розгляду Верховної Ради України.

Ми пам’ятаємо, як місяцями фахівці витрачали свій час у роботі робочої групи при Комітеті з питань освіти та науки Верховної Ради України щоб законопроект про авторське право та суміжні права був біль-менш збалансованим і відповідав інтересам українських авторів. До цього напрацьованого законопроекту багато було запитань і була надія, що при розгляді вже у Комітеті будуть виправлені деякі похибки, але, виявляється, новому Уряду треба інша ітерація законопроекту, яка буде співпадати з комерційним інтересами партнерів з США. Тому, на нашу думку, в порядку проведення Семінару 12-13 вересня 2019 р з розвитку законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, за сприяння Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) у координації з Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України і Посольством США в Україні запропоновано розглянути нову редакцію законопроекту.

Нагадаємо, що «Програма розвитку комерційного права» (CLDP) є підрозділом Міністерства Торгівлі США, що сприяє досягненню цілей закордонної політики США в країнах, що розвиваються і постконфліктних країнах за допомогою реформ комерційного законодавства. В рамках програми CLDP виявляється унікальне міжурядове технічне сприяння за рахунок залучення досвідчених правників, суддів, розробників стратегій, впливових бізнесменів і юристів, що представляють як державний, так і приватний сектор. Результатом є конструктивні і довготривалі зміни в правовій і діловій сферах країн-учасників.

У звернені асоціацій  йдеться, що «.. метою реформи системи організацій колективного управління (далі – ОКУ) є удосконалення нормативного регулювання щодо охорони та захисту авторського права і суміжних прав. Відповідно до п.2 ст. 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»  (далі – Закон) одним з головних принципів діяльності ОКУ є обов’язок  діяти найкращим чином в інтересах правовласників, ефективно збирати, розподіляти і виплачувати дохід від прав.

Ми наполегливо просимо Вас під час проведення конкурсного відбору звернути особливу увагу на особливості діяльності у сфері кабельної ретрансляції і, зокрема, на одну з умов, без якої, на наш погляд, ОКУ не може бути виконаний розподіл і виплата доходу правовласникам у цій сфері.

Так, згідно з п.5 ст.16 Закону ОКУ- претендент повинна мати матеріально-технічне та програмне забезпечення, необхідне  для здійснення функцій колективного управління. Зокрема, така матеріальна база включає комп’ютерні програми, що дають змогу здійснювати ідентифікацію об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та розподіл зібраної винагороди. Обов’язкове колективне управління не передбачає вилучення правовласником, повністю або частково, належних йому майнових прав з управління акредитованою організацією.

З огляду на особливості діяльності у сфері «кабельна ретрансляція», така комп’ютерна програма має одночасно приймати і обробляти 24 години на добу більше 200 іноземних телепрограм у режимі реального часу.

Наголошуємо, що для кабельної ретрансляції це є принциповим критерієм для ОКУ, яка претендує збирати гроші з цього ринку, враховуючи, що провайдери програмної послуги можуть звітувати перед ОКУ лише переліком ретрансльованих телеканалів.

Отже, при визначенні акредитованої ОКУ у обов’язковій сфері «кабельна ретрансляція», наполягаємо на врахуванні наявності у такій ОКУ технічної можливості прийому, моніторингу і ідентифікації всіх видів об’єктів авторського права і (або) суміжних прав щонайменше на 200 супутникових телеканалах».

Рішення щодо направлення спільного листа було прийнято 23 липня 2019 року під час засідання робочої групи провайдерів при Національній раді. У засіданні приймали участь 2 члени Національної ради Олег Черниш. На засіданні робочої групи провайдери також обговорили необхідність внесення звернення до оновленого Парламенту щодо необхідності внесення змін до  законодавства, яке б виключило провайдерів зі сфери колективного управління.

У зверненні йдеться про те, що 12 червня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 496 у тій самій редакції, яку у 2018 році Мінекономрозвитку пообіцяв доопрацювати.

Комітет АПУ звертається до Державної регуляторної служби України з проханням:

– ініціювати призупинення введення в дію Постанови та проведення публічних обговорень порушеного питання, альтернативних способів досягнення визначеною Постановою мети та знаходження збалансованого рішення, за участі представників відповідальних органів державної влади, малого і середнього бізнесу, наукової сфери та професійної спільноти;

– здійснити фінансово-економічні розрахунки, які пояснюють доцільність підвищення розміру зборів з урахуванням фінансового навантаження на малі та мікро підприємництва;

– здійснити обґрунтування застосованого підходу визначення кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання.

Адже, зазначеною Постановою підвищено розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на ОПІВ в Україні в середньому в 3-9 разів. І це при тому, що Україна, згідно з підрахунками Міжнародного валютного фонду, є однією з найбідніших країн Європи.

Підвищення розмірів зборів за дії, пов’язані охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (промислової власності), сприятиме суттєвому погіршенню стану інноваційної діяльності та призведе до значного погіршення конкурентоспроможності українських підприємців.

Середнє навантаження витрат на оплату зборів для отримання охорони на ОІВ українським підприємством в Україні в рази перевищуватиме середнє навантаження на оплату релевантних зборів місцевими підприємцями в Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Румунії, Словенії, Угорщині, США, Франції та інших країнах Європи. Відносно багатьох перелічених країн Україна поступиться не тільки у відносних цифрах, але й в абсолютних розмірах зборів. Як приклад, збори за подання на реєстрацію торговельної марки у трьох класах Міжнародної класифікації товарів та послуг в Україні становитиме 12 000 грн, у той час коли відповідний збір у Словаччині складає 4 914 грн, у Польщі – 4 706 грн, Чехії – 5 746 грн, Угорщині – 10 036 грн, Німеччині – 8 814 грн. Тобто, українські підприємці, які й сьогодні значно поступаються у фінансових можливостях польським, чеським, словацьким і німецьким компаніям, взагалі будуть змушені відмовитися від охорони об’єктів інтелектуальної власності в силу суттєвого підвищення зборів.

Відомим є той факт, що на сьогодні в абсолютних числах розміри зборів в Україні є нижчими на 20-40% від розмірів зборів у Британії, Словенії, Чехії, Німеччині, Франції та інших європейських країнах. При цьому у відносних значеннях, із врахуванням мінімальної заробітної плати та ВВП на душу населення, розміри зборів в Україні є співмірними зі зборами у перелічених країнах.

Крім того, розмір збору за територіальне поширення в Україні міжнародної реєстрації торговельної марки за Мадридською процедурою становить 100 швейцарських франків за три класи (приблизно 2600 грн.), тоді як розмір збору за подання заявки за національною процедурою для національних заявників становить 13800 грн., отже для нерезидентів збір становить в 5 разів менше, ніж для національних заявників.

Приймаючи до уваги співмірність розміру зборів із розмірами зборів у інших країнах, прагнення зберегти доступність правової охорони інтелектуальної власності для вітчизняних підприємців та за умови існування внутрішнього потенціалу збільшення надходжень при збереженні чинних розмірів, запропоноване підвищення, на нашу думку, є недоцільним.

Просимо також врахувати, що статтею 230 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (Захист прав інтелектуальної власності) визначено, що сторони мають забезпечити добросовісні і справедливі процедури та заходи охорони прав інтелектуальної власності, які не повинні бути надмірно складними чи дорогими, а також мають бути ефективними, співрозмірними, стримуючими, мають застосовуватись таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній торгівлі та забезпечити їх захист від зловживань.

Також, у Преамбулі Європейської хартії малих підприємств визначено, що у зв’язку із тим, що малі підприємці повинні розглядатися як одна із рушійних сил інновацій, зайнятості, потрібно створювати найсприятливіші умови для малого бізнесу, а принципи Хартії зобов’язують зміцнювати дух інновацій та підприємництва.

Також під час вивчення проведеного аналізу регуляторного впливу до проекту Постанови виявлено, що розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва не здійснювався, оскільки їх питома вага у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, менша десяти відсотків.

Польща подала скаргу до Європейського Суду (CJEU) щодо Директиви про авторське право, − заявила офіційний представник МЗС Ева Сувара 24 травня ц.р. Міністр закордонних справ Яцек Чапутовіч пояснив, що положення Директиви представляють «фундаментальну загрозу свободі вираження думок в Інтернеті». Подання скарги в CJEU з питання Директиви про авторське право було оголошено урядом Польщі ще напередодні віце-прем’єром, міністром культури і національної спадщини Петром Глінським.

− Завтра польський уряд подасть скаргу до Європейського суду на ACTA2. Ми вважаємо, що деякі статті, особливо нинішня 17 (колишня 13) або, якщо говорити взагалі, стаття, пов’язана з фільтрацією контенту, тобто ця стаття загрожує свободі в Інтернеті і суперечить базовим цінностям свободи слова, ідеї створення нового контенту в ЄС − повідомив віце-прем’єр.

Міністр закордонних справ Яцек Чапутовіч: фундаментальна загроза свободі вираження думок.

− Дійсно, Польща оскаржила директиву з авторського права в CJEU, тому що, на нашу думку, її положення становлять фундаментальну загрозу свободі вираження думок в Інтернеті. Це особливо стосується механізму, який зобов’язує веб-сайти активно контролювати весь контент, який користувачі хочуть публікувати, навіть якщо не повідомлялося про порушення авторських прав, − заявив глава польської дипломатії Яцек Чапутовіч на прес-конференції у Варшаві.

Як він зазначив, на думку представників Польщі, на практиці цей механізм може форсувати використання автоматизованих алгоритмів веб-сайтами, які будуть контролювати Інтернет-контент. − Це призводить нас до впровадження рішень, які мають функції превентивної цензури. Така цензура заборонена як польською конституцією, так і законодавством ЄС. Хартія основних прав гарантує свободу слова, − підкреслив міністр закордонних справ.

Директива ЄС про авторське право на єдиному цифровому ринку полягає в зміні правил публікації та моніторингу контенту в Інтернеті. У країн ЄС є два роки для реалізації законодавства. Нові правила викликають емоції в деяких країнах ЄС, в тому числі в Польщі, де вони згадуються як ACTA2. Противники цих правил сумніваються, чи не обмежуватимуть ці правила свободу слова в Інтернеті. Їх не підтримали: Польща, Нідерланди, Італія, Фінляндія і Люксембург.

Використані джерела

1.https://www.polsatnews.pl/wiadomosc/2019-05-24/polska-zlozyla-skarge-do-trybunalu-sprawiedliwosci-ue-ws-dyrektywy-o-prawach-autorskich/

2.https://tvn24bis.pl/z-kraju,74/dyrektywa-o-prawach-autorskich-polska-zlozyla-skarge-do-tsue,938398.html

]]> https://intelvlas.com.ua/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b8/tesla-%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d1%83%d0%b2%d0%b0%d1%87%d1%83%d1%94-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%bd%d1%96%d1%85-%d1%81%d0%bf%d1%96%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b1%d1%96%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2/ Thu, 05 Sep 2019 13:12:25 +0000 https://intelvlas.com.ua/?p=765 Геннадій Андрощук

Автовиробник Tesla подав два судові позови проти своїх колишніх співробітників і стартапу з розробки безпілотних автомобілів Zoox за нібито крадіжку комерційної таємниці. Представники компанії стверджують, що четверо екс-співробітників викрали конфіденційну інформацію і комерційні секрети компанії, щоб допомогти Zoox істотно заощадити час на розробку власних рішень в галузі організації виробництва і логістики.

Згідно з документами підозрювані, будучи менеджерами в сортувальних центрах Tesla, відправляли на свою пошту конфіденційну інформацію, що містить відомості про процедури інвентаризації компанії, а також внутрішні схеми і креслення деяких складів. Компанія дізналася про це через якийсь час, коли один із співробітників після переходу в Zoox помилково відправив на стару робочу адресу спільника лист з прикріпленою модифікованою версією патентного документа Tesla з логотипом Zoox.

Передбачається, що викрадена інформація пов’язана з тим, що Tesla називає системою WARP. Це пропріетарна програмна платформа для управління виробництвом, складуванням, інвентаризацією, поширенням і перевезеннями. Вона розроблялася протягом багатьох років і коштувала компанії великих грошей.

Ще один судовий позов поданий проти Гуанчжу Цао (Guangzhi Cao), колишнього члена команди розробників автопілота Tesla. Він був одним з приблизно 40 осіб, які мали доступ до вихідного коду програмного забезпечення автопілота. На початку січня цього року Цао раптово оголосив про свій відхід з компанії, після чого влаштувався на роботу в XPeng, китайський стартап, який недавно випустив свій перший повністю електричний позашляховик. Компанія стверджує, що в розробці цього автомобіля використовувалися патенти Tesla.

Це не перший випадок, коли XPeng звинувачується в крадіжці комерційної таємниці. Минулого літа XPeng намагався найняти колишнього учасника секретного проекту з самостійного керування Apple, в результаті чого ФБР звинуватило його в крадіжці комерційної таємниці.

У судових документах говориться, що в минулому році Цао почав завантажувати копії вихідного коду автопілота Tesla в iCloud і в кінцевому рахунку перемістив туди понад 300 тис. файлів і каталогів. Після переходу в XPeng він видалив майже половину файлів з робочого комп’ютера, відключив особистий обліковий запис iCloud і очистив історію браузера в свій останній робочий день в Tesla. Юристи компанії стверджують, що XPeng незаконно заволоділа технологіями, на які було витрачено понад 5 років і сотні мільйонів доларів інвестицій.

Використані джерела

1. https://www.theverge.com/2019/3/21/18275617/tesla-former-employee-lawsuit-trade-secret-theft-zoox-xpeng-feature
2. https://www.theverge.com/2018/7/10/17556034/fbi-apple-trade-secrets-xpeng-self-driving

]]> https://intelvlas.com.ua/%d0%b0%d0%ba%d1%82%d1%83%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be/%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bc%d1%96%d0%bd%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d1%87%d0%bd%d1%96-%d0%b4%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%96/ Thu, 05 Sep 2019 12:52:58 +0000 https://intelvlas.com.ua/?p=760 Іван ДАХНО,

д-р. екон. наук, професор, патентознавець,

м. Київ

Всі знають державу, яка англійською мовою має назву «the United States of America». В останні десятиліття існування Радянського Союзу використовувався і донині існує такий українськомовний переклад – «Сполучені Штати Америки». Сполучати можна мостом два береги річки чи залізницею – міста. Інфінітив «to unite» в англійській мові означає «об’єднувати». Англомовну назву «the United Arab Emirates» у нас перекладають як «Об’єднані Арабські Емірати». То чому щодо країни президента Дональда Трампа неправильно вживається слово «сполучені»? В англомовній назві його країни немає слова «jointed» або «connected», а є слово «united».

В англійській мові слово «state» означає не «штат», а «державу». Ця країна складається з 50 держав і одного федерального округу (district) – Колумбія. У кожній державі є парламент (Палата представників і Сенат). У кожній такій державі – своє законодавство. Там така децентралізація, що нинішній Україні і не снилася. Президент США щороку подає Конгресу доповідь, яка називається «State of Union» («Стан Союзу»). USA – це союз держав. Отже, правильним перекладом є «Об’єднані Держави Америки» (ОДА). Французькою мовою переклад назви цієї країни є правильним – Etats-Unis d’Amerique. Правильним є і німецький переклад, – Vereinigte Staaten von Amerika. І французи, і німці правильно з англійської переклали слова «об’єднані» і «держави». Ми ж своїм невіглаством продовжуємо дивувати світ. Як казала одна чудова дама: «Все наши глупости убедительно говорят о том, что мы все еще думаем своей головой».

Керівника кожної з 50 зазначених держав у нас неправильно називають «губернатор». Наприклад, «губернатор штату Алабама». Він – не губернатор, а правитель – «governor». Це – виборна посада. Правитель має право милувати, навіть засуджених до смертної кари. Запитайте у будь-якого українського «губернатора», чи має він таке право, і яка у нього влада порівняно з «governor».

Є у світі і країна, яка називається Great Britain. У нас здавна звикли називати її Великобританія. Це так, якби райцентр моєї батьківщини називали Липоводолина, а не Липова Долина (на Сумщині). У англійській мові назва складається з двох окремих слів. Так має бути і в українськомовній назві, – Велика Британія. Неправильною є назва Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії. Потрібно – Об’єднане Королівство Великої Британії і Північної Ірландії.

У домініонах Великої Британії (Австралії, Новій Зеландії, Канаді) та у низці нині незалежних колишніх її володінь главою держави є британський монарх. Як відомо, «він царює, але не править». Його там представляє особа, назву якої у нас неправильно перекладають – «генерал-губернатор». Англійською мовою він є «Governor-General» – «генеральний правитель». Ця посада не асоціюється з військовим званням. Поміж governor-generals траплялися і особи в спідницях (жінки), навіть з африканським корінням.

Неправильно у нас перекладають і назву країни континентальної Європи. Німецькою мовою її назва – «Bundesrepublik Deutschland». У радянські часи перекладали як «Федеративна Республіка Німеччини». Звернемо увагу на кінцівку останнього слова. Після зникнення Німецької Демократичної Республіки назва стала звучати як «Федеративна Республіка Німеччина». Запитання: «Де у німецькомовній назві слово «Федеративна»»? «Bund» німецькою мовою означає «союз». Отже, правильна назва країни, якою керує фрау А. Меркель, – «Союзна Республіка Німеччина».

До речі, нинішні США і ФРН – яскраві приклади федеративних держав, але слово «федерація» у їхніх назвах не згадується.

У другій половині першого десятиліття ХХІ століття в Україні заклики вступити до World Trade Organization (WTO) лунали на межі істерики. Здавалося, – якщо Україна не вступить до WTO, то провалиться в магму до центру Землі. Зрештою Україна вступила до WTO і неправильно переклали її назву – «Світова організація торгівлі» (СОТ). До речі, росіяни теж переклали неправильно – «Всемирная торговая организация» (ВТО). Одна з її підвалин –  Угода TRIPs, яка стосується інтелектуальної власності.

Правильний переклад українською мовою – «Світова торговельна організація» (СТО). Нині про цю організацію у нас згадують рідко. Щоб назву перекладати як «Світова організація торгівлі», потрібна її назва англійською мовою як «World Organization of Trade».

Ще з радянських часів Україна бере участь у World Intellectual Property Organization (WIPO) і назву неправильно перекладають як «Всесвітня організація інтелектуальної власності» (ВОІВ). Для «всесвітня» англійською мовою потрібно «Pan-World» чи «All-World». Якщо ж просто «world», то це – «світова».

Якщо ж СОТ називають «світова», то й ВОІВ слід називати СОІВ – «Світова організація інтелектуальної власності» (а ще точніше – Світова інтелектуально-власницька організація – СІВО). Потрібно ж мати узгодження.

Існує поняття «British Commonwealth». Його перекладають як «Британська Співдружність». Як відомо, колись над Британською імперією не заходило Сонце. Наразі від імперії залишилися крихти. Слово «сommonwealth» – збірне. Складається з «сommon» («спільний») і «wealth» («багатство», «надбання»). Точного аналога в українській мові немає. Надалі краще було б використовувати поняття «Британська спільнота».

Офіційно Австралію у нас називають «Австралійський Союз». Слово «союз» («Union») відсутнє в офіційній англомовній назві цієї країни «Commonwealth of Australia». Правильний переклад – «Спільнота Австралія».

Побутові назви країн, міст, рік тощо, очевидно, слід вживати так, як ці назви історично утвердилися. Наприклад, «Österreich» називатимемо Австрією, а не «Східною державою» чи «Остеррейхом», «the Danube» і надалі будемо називати «Дунай», а Wienn – Віднем, хоч звуку «д» в німецькомовній назві столиці Австрії взагалі немає. Автор цих рядків і надалі залишатиметься Іваном, хоч американці називають його «Айван».

Невдалим є термін «фізична особа», який використовується з давніх часів. Так невдало можна було б використовувати і терміни «хімічна особа», «фізіологічна особа», «біологічна особа». У людському організмі відбуваються всі названі типи процесів – хімічні, фізіологічні, біологічні, фізичні. Чому тоді три ігноруються на користь четвертого? Краще використовувати термін «природна особа», – як це має місце в англійській мові, – «natural person». А ще краще використовувати термін «людина», бо він є вдалим з гендерної точки зору. В англійській і російській мовах немає однослівного еквівалента українському терміну «людина». «Man» в англійській мові може означати чоловіка. «Людину» в англійській мові можна позначити словосполученням «human being», але аж ніяк не можна позначити одним словом.

У російській мові «человек» переважно стосується особи чоловічої статі.

В українській мові є слово «людина», і це слово слід використовувати, а не ігнорувати його.

Поняття «natural person» російською мовою слід перекладати як «природное лицо», бо переклад «естественное лицо» підштовхує до анекдотичного висновку, що може бути і «неестественное лицо».

Широко розповсюдилося у нас поняття «соціально незахищені верстви населення». Незрозуміло, від чого і кого незахищені? Хто на них нападає? Як, коли і з якою метою?

Автор цих рядків є професором. От і думає, що він, напевно, не належить до ґатунку «соціально незахищених», тобто є «соціально захищеним». Як розуміти йому його «соціальну захищеність»? Хто, як і коли його захищає? Влітку і восени 2018 року він, як і третина Києва, розучився митися під душем, бо тепла вода не подавалася з огляду на якісь олігархічні ігри. Хто подбав, щоб професор користувався теплим душем, а не мочалкою і тазиком?

Про субсидію професор ніколи не просив, бо вважає це за милостиню. Допускає, що милостиню можуть просити лише каліки та немічні люди. Інші мусять копійчину заробляти. Зоя, – донька розстріляного біля солдатської вбиральні комуністичного диктатора Румунії Ніколає Чаушеску, щоб вижити, збирала порожні пляшки, але милостиню не просила. До речі, чоловік її не кинув, спростувавши прогнози недоброзичливців, що він одружився на ній з кар’єрних міркувань, а не за коханням. Зоя померла, здається, від онкозахворювання. Земля їй пухом!

Професор жодним чином не відчуває свою «соціальну захищеність». Знає, що свій хрест добре нести на чужій шиї, але несе його на своїй, як і абсолютна більшість людей. Поняття «соціальна захищеність» (чи «незахищеність») – таке ж безглузде, як і комуністичний заклик «Выше знамя пролетарского интернационализма!» З чим їдять зазначений прапор? Чим він є? На скільки його потрібно підняти – на півметра чи до неба? Які дії чи речі охоплює «пролетарський інтернаціоналізм»? Про це, може, знають у Комуністичній партії, але ж вона заборонена і спитати ні в кого.

Жодні соціальні інституції не захищають від «з’їдання» інфляцією заощаджень професора на «чорний день». Професорські доходи наразі менші, ніж 10 чи 15 років тому. Зарплата номінально трішки може і зросла, але ж інфляція не дрімала. То про яку «соціальну захищеність» може йти мова?

А чи є «соціально захищеними» олігархи? Я не знаю. Про це хай скажуть вони, бо німецький філософ Людвіг Фейєрбах писав: «В хатинках думають інакше, ніж у палацах».

На поняття «соціально незахищений», як висмоктане з пальця, слід наплювати і повернутися до споконвічного українського рейтингування: жебрак, бідняк, середняк, заможний, багатій. Читачам повідомляю, що я себе поки що вважаю заможним. Слава Богу, не належу до олігархів. Можливо, під зазначені вище поняття якось і колись розумні голови придумають вартісні критерії.

Словом «соціальний» у нас люблять зловживати. За сталінських часів вислів «вища міра соціального захисту» означав розстріл.

Дикістю несе і від нашого «суду присяжних». Якщо це суд присяжних, то автора цих рядків слід вважати балериною, яка затьмарює М. Плісецьку, Г. Уланову та інших зірок взятих разом.

Дехто думає, що в США всі справи проходять через суд присяжних. Насправді ж абсолютну більшість справ розглядає суддя одноосібно. Це так званий «bench trial» (лавковий суд). Журі залучається до справ із суспільним резонансом. Від журі суддя очікує лише висновок «винен» або «не винен». У випадку винуватості суддя сам визначає кару. Якщо ж підсудний, на думку судді, є винуватим, а журі каже «не винуватий», то підсудний звільняється з-під варти прямо у залі суду. Журі – це рупор вільного суспільства.

Наше журі схоже на «судєбноє прісутствіє» (широкому загалу відоме як сталінсько-єжовська трійка»). Чому мовчить про це Європа – не знаю. Мабуть, всі її думки спрямовані на антикорупційний суд. Дарма Європа сприйняла наше карикатурне журі.

Прикладом дебілізму є і притягнення до кримінальної відповідальності адвокатів звинувачених осіб. У США таке і уявити неможливо. Американський адвокат не запитує у клієнта більше інформації, ніж її потрібно для побудови захисту клієнта. У США притягувати адвоката до кримінальної відповідальності просто немає резону. Все, що адвокат знає про справу, – він і так скаже у суді. У США адвокат – слуга закону, а у нас – слуга клієнта. Ось тому і кортить вичавити з адвоката потрібну звинуваченню інформацію. Нашим адвокатам слід освоювати практику американських колег.

У нас на кожному перехресті формально моляться «верховенству права». Знову ж таки неправильно переклали «rule of law».

Якби носії англійської мови хотіли сказати «верховенство права», то це поняття записали б як «superiority of law». Але ж вони записали ««rule of law», що означає «правління права». Коли говорять «верховенство права», то виникає запитання, – чого (кого) і над чим (ким) це верховенство?

Дебільним є і поняття «миротворці». В англійській мові їх називають не «peace-makers», а «peаce-keepers». Тобто «тримачами миру». «Блакитні шоломи» ООН не можуть  нав’язати силою мир. У шоломів просто не вистачає для цього зброї і військ. Але вони можуть тримати мир, якщо сторони конфлікту хоч трішечки його хочуть. Тримати мир і творити мир – це різні речі і їх потрібно називати правильно. Рeаce-keepers є за своєю сутністю поліцейськими.

Мабуть найбільшим нашим юридичним дебілізмом є втручання політиків у правосуддя. Це – національна традиція і трагедія, яка йде від сивої давнини. У зв’язку з цим можна нагадати вислів кіноартиста Анатолія Папанова: «Если дурак, так это надолго».

Коли президент США Білл Клінтон потрапив у сексуальний скандал, то хоч і сам за освітою є юристом, найняв чотирьох дорого оплачуваних адвокатів, щоб допомогли виплутатися зі скандалу. На Заході з «rule of law» не жартують. Дай, Боже, щоб так було і в Україні.

Вашингтон. У Федеральному бюро розслідувань США (The Federal Bureau of Investigation − FBI) відкрито близько 1000 розслідувань спроб крадіжки інтелектуальної власності, причому майже всі вони пов’язані з китайцями, − заявив 23 липня ц.р. директор ФБР Крістофер Рей.

«Немає такої країни, яка представляє зараз більш серйозну загрозу для контррозвідки цієї країни, ніж Китай … і я не говорю про це легковажно», − заявив Рей в судовому комітеті Сенату.

«Ми маємо, як ми говоримо, ймовірно, більше тисячі розслідувань по всій країні, пов’язаних зі спробами крадіжки інтелектуальної власності США, будь то економічне шпигунство або протидія поширенню, майже всі ведуть назад у Китай», − сказав він.

«Це загроза, яка є глибокою, різноманітною, широкою і неприємною. … Не помилюсь, якщо скажу, що це важливий пріоритет для всіх нас», − додав Рай.

В останні роки різко зросла кількість арештів людей, причетних до китайських операцій по крадіжкам корпоративних секретів США, будь то з корпоративних причин або для отримання секретів захисту. Вашингтон заявляє, що проблема ускладнюється пекінською програмою «Тисяча талантів», яка пропонує фінансові нагороди китайським професіоналам за кордоном, які повертають передові технології в Китай. Ця стурбованість призвела до збільшення кількості віз для китайських дослідників, які бажають поїхати до Сполучених Штатів.

У червні ц.р. Міністерство енергетики США прийняло рішення заборонити своїм вченим брати участь у програмі «Тисяча талантів» з метою захисту конкурентоспроможності і національної безпеки США.

Рей підкреслив, що уряд Китаю використовує «не тільки урядовців, а й організації приватного сектора, нетрадиційних колекціонерів та ін., щоб піднятися по економічним сходам за наш рахунок».

«Китай веде боротьбу поколінь тут», − зазначив він.

«Я хочу бути зрозумілим. Йдеться не про китайський народ у цілому, а про китайців-американців у цій країні», − додав він.

Використані джерела

https://www.japantimes.co.jp/news/2019/07/24/business/fbi-1000-probes-ongoing-chinese-intellectual-property-theft/#.XT7spugzaUl

]]>