День винахідника і раціоналізатора 19 вересня 2019 року був відмічений у Державній науково-технічній бібліотеці України проведенням круглого столу «Чи потрібен винахідник Україні?». На захід були запрошені всі бажаючі творці технічних рішень, працівники сфери інтелектуальної власності, науковці, викладачі творчих напрямків та інші не байдужі до цієї теми громадяни України.
Круглий стіл відкрила Алла Жарінова, в. об. директора ДНТБ України з поздоровленням з Днем винахідника і раціоналізатора, вона побажала присутнім творчих звершень та натхнення. А також запросила всіх бажаючих долучатися до використання інформаційних фондів та електронних ресурсів, які надають бібліотеці у вільне використання сучасні бази Scopus, Web of Science та інші.
Модератор круглого столу Ірина Абдуліна, головний редактор науково-практичного журналу «Інтелектуальна власність в Україні» почала професійну розмову з цитати вченого Кармана «Вчені вивчають світ який він є, а винахідники створюють світ, якого раніше не було». Адже людина за своєю природою допитлива і саме ця її якість штовхає до нових відкриттів та прогресивних рішень. Всі країни світу намагаються побудувати свій розвиток на інноваційному фундаменті, використовуючи знання попередніх поколінь. На жаль не багато звершень у цій царині демонструє Україна. Рейтингові дослідження не втішні, але є ще потенціал в українських винахідників.
Валерій Куцевіч, як один з знаних фахівців сфери інтелектуальної власності відмітив, що, на його думку, більшість проблем сьогодення лежить у площині неосвіченості наших творців, тому і ми фіксуємо за останні 5 років спад показників винахідницької активності. Він вважає, що треба відродити навчальні програми з евристики або починати вчити покоління, що йде за нами основам технічної творчості. Не завжди працівник з юридичних питань може кваліфіковано допомогти винахіднику, який має бажання отримати охоронний документ на свій винахід.
Про те, що відбувається у винахідницькій сфері в НТТУ «КПІ» ім. Сікорського розповів Данієль Бенатов він є викладачем цього вузу та ще і патентний повірений України. На його думку, багато зусиль наукових працівників «КПІ» йде на створення нікому не потрібних об’єктів інтелектуальної власності, які не комерціалізуються. Тож треба змінювати підходи до отримання права інтелектуальної власності, бо це набуття прав інтелектуальної власності має сенс тільки тоді, коли буде відбуватися комерціалізація.
Василь Красніков, президент Всеукраїнської Асоціації Патентних повірених і, водночас працівник з патентної справи НПО ім. Антонова повідомив, що завод працює плідно, готується до нових звершень, хоча і є багато проблем, пов’язаних з оцінкою прав інтелектуальної власності. З гордістю Красніков розповів про українську розробку літака «Руслан», його перемоги на світових ринках, але конкурентна боротьба за цей літак виявилась не на користь Україні, тому його випуск поки під питанням. «Нам треба навчитися захищати свої здобутки» — сказав він. Красніков подарував ДНТБ України книгу про літак «Руслан». Хто бажає ознайомитися з її змістом запрошуємо до бібліотеки.
Павло Лук’янов, доцент кафедри аерокосмічного факультету НАУ, емоційно виступав на тему недоліків в освіті з інтелектуальної власності. За його словами, питлива молодь є і є її бажання щось створювати, але не вистачає інфраструктурних рішень для впровадження здобутків у державі.
Микола Туров, як представник ТВР України наголосив, що робота з тео́рії ро́зв’язання винахі́дницьких задач (відома під абревіатурою ТРІВЗ) триває і є важливою для активізації винахідництва в Україні.
Загалом за виступами присутніх можна зробити висновки, що в останні роки почали відбуватися негативні тенденції, такі, як збільшення строків розгляду заявок на об’єкти інтелектуальної власності, збільшення судових позовів, погіршення прозорості роботи, зменшення інформації про діяльність системи, погіршення роботи з громадськістю, погіршилася якість навчання у сфері інтелектуальної власності, загальмувався процес інтеграції знань українських винахідників у світову систему. Головне питання круглого столу «Чи потрібен винахідник Україні?» залишилося у повітрі. Напевно ще є надія у суспільстві про відродження винахідницької справи.