На розгляді Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти перебувають чотири законопроекти, які стосуються унормування діяльності організацій колективного управління (ОКУ) ― за  реєстр. №  7014 від 01.08.2017,  реєстр. №  7014-1 від 17.08.2017,  реєстр. №  7029 від 17.08.2017 і  реєстр. №  7029-1 від 05.09.2017.

Зазначимо, проблема ефективної діяльності ОКУ – це питання, що стосується царини культури та креативних індустрій, а також економіки країни, яке лишається невирішеним вже не один рік поспіль. Нам потрібне законодавство, яке повністю врахує всю специфіку цієї сфери. Угода про асоціацію з Європейським Союзом вимагає зробити це у максимальній відповідності  європейським нормам. З огляду на це, питання якості підготовки необхідного законопроекту є визначальним.

Аналіз положень зазначених законопроектів здійснювався за такими узагальненими напрямами:

1. Яким чином здійснюється розподіл основних сфер колективного управління (обов’язкового і розширеного), як вони сформульовані, скільки там способів і до якого з них віднесені, як будуть визначатися ОКУ, що отримають повноваження управляти цими правами ― демократично чи по-волюнтаристськи тощо?
2. Відповідність вимогам Директиви 2014/26/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 26 лютого 2014 р. «Про колективне управління авторським та суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори з метою онлайн-використання на внутрішньому ринку» (скільки настанов враховано та, чи повноцінно вони викладені, щоб їх надалі можна було застосовувати?).
3. Наскільки законопроект ураховує специфіку цієї діяльності саме в контексті місцевих обставин і потреб (що саме з важливих галузевих питань, які завжди були каменем спотикання, буде врегульовано)?
4. Які зміни пропонуються до чинного законодавства, позаяк без «лікування» суперечностей та усунення прогалин, яких чимало, не обійтися?

За результатами аналізу кожного з цих законопроектів експерти дійшли висновку, що жоден з них не пропонує норм, які змогли б вивести цю сферу з хаосу і забезпечити повноцінний розвиток, адже кожний має низку принципових вад.

Найсуттєвішим недоліком усіх чотирьох законопроектів є те, що вони продов­жують потурати наявним розбіжностям між правами авторів творів і суб’єктів суміжних прав. Взаємопов’язані об’єкти майнових прав отримують зовсім нерівні умови використання і, відповідно, винагороди, оскільки вторинне використання, яке передбачається у визначенні  «опублікованих з комерційною метою» (ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права») не можуть застосовуватися ані для обов’язкового, ані для розширеного колективного управління. Це застаріла практика. У міжнародних угодах застосування було віднесено на розсуд держав: чи застосовувати таку практику, чи ні. При цьому вимагалося не завдати шкоди правам авторів. Цю норму (ст. 43) взагалі слід виключити, оскільки вона не кореспондує з такими ж правами для авторів. Крім того, у законопроектах 7014-1 і 7029-1  ще дужче посилюються негаразди: використовується поняття не  «опублікованих …», а  «оприлюднених …», тобто без жодних обмежень, що є неприпустимим.

Окремо слід зупинитися на дискримінації творчих секторів у законопроектах 7014, 7014-1 і 7029-1, окрім однієї, музичної сфери, чомусь обраної як привілейованої, а також виділення у правах ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав». Навіть більше, два останні законопроекти знову, як це було в одіозному 4461 (якому вони наслідують), пропонують припинити діяльність усіх інших ОКУ та експропріювати їх майно на користь цієї державної структури, яка має дуже низьку репутацію. Наприклад, в аудіовізуальній сфері є ОКУ «ВГО Сінема», яке є членом Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів (CISAC), а також є ОКУ асоціація «АРМА-Україна» ― і якихось логічних аргументів, щоб вони мали припинити свою діяльність, не існує.

Неприйнятними є майже всі норми щодо розподілу основних сфер колективного управління, запропоновані у законопроекті 7029. Вони викладені, на наш погляд, украй не фахово. До того ж, цей законопроект ґрунтується на застарілих поняттях і має некоректні визначення щодо прав і обов’язків користувачів.

Зважаючи на вище зазначене, експерти групи Культура Реанімаційного Пакету Реформ рекомендують парламентському комітету з питань науки і освіти прийняти рішення про повернення законопроектів суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.