Парламентські слухання на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку»

 21 березня 2018 року в Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку».  Це вже четверті  парламентські слухання з подібною тематикою.  З 1999 р. прийнято 12 законодавчих актів, які стосуються цієї теми, але  так  і не створено законодавче поле для можливостей розвитку української економіки. У 2009 році була прийнята Національна інноваційна концепція розвитку України, яка за оцінками спеціалістів спрацювала неефективно. Так і не був обраний єдиний підхід держави до розвитку інновацій, а Уряд України не спромігся збалансовувати державну політика.

Головним показником розвитку країни є рівень ВВП, який склав у 2016 році близько 2100 дол. США на одну особу — це найнижчий показник в Європі. Значення інноваційних показників інноваційної діяльності порівняно з 1990 роком знизилися у 8-15 разів. За роки незалежності жодному Уряду України не вдалося створити сприятливі умови для розвитку та стимулювання впровадження інновацій, тож,  як результат, ми спостерігаємо стрімке скорочення наукових установ та науково-дослідних інститутів у галузевому секторі.

На сьогодні в Україні існує два програмні документи — Стратегія сталого розвитку «Україна 2020» та план заходів з реалізації Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері на 2015-2019 рр., які, до речі, були прийняті без належного наукового обґрунтування і відповідних прогнозних показників. Попри численні декларації від Уряду, вже зараз зрозуміло, що більшість позицій цього документа не буде виконано. На жаль, наука в Україні не належить до сфери державних пріоритетів, тому стрімко падає престиж наукової праці, талановита молодь покидає нашу країну. 

Головний доповідач на слуханнях Перший Прем’єр-міністр Степан Кубів теж відмітив, що українські винахідники кращі в світі, але їх винаходи впроваджують будь-де, крім України. Він зазначив, що логіки в цій сфері мало, бо законодавство з інноваційної діяльності в Україні ставиться вороже до інновацій, досі не відпрацьовані класифікатори спеціальностей, хоча робота вже розпочалася, немає сучасних тарифів. І вже начебто Прем’єр Гройсман дав доручення опрацювати алгоритм змін у цій сфері.

Лілія Гриневич, міністр МОН, констатувала, що  суверенітет України забезпечує сфера розвитку інновацій, всі прагнуть, щоб зростав в країні ВВП — є пряма кореляція, коли наука і бізнес співпрацюють разом, створюючи конкурентоспроможну продукцію. На думку Міністра, в Україні є потенціал.

Скрипник Олексій, голова підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти закликав присутніх дивитися у майбутнє, не критикувати сьогодення, а працювати. На його переконання, зараз треба розробити Стратегію розвитку інновацій України, яка об’єднає владу, бізнес, науку та визначить модель державної підтримки інноваційної екосистеми для успішної комерціалізації нових технологій. Для цього він запропонував створити робочу групу з фахівців цієї сфери.

Майже 40 виступів були проголошені на Парламентських слуханнях, казали начебто правильні речі, але  склалось загальне враження, що немає в спільноти віри, що зміни відбудуться найближчим часом, більшість виступаючих взагалі мало що розуміли в державній політиці в сфері інноваційного розвитку країни, вони говорили про свої містечкові справи.

У підсумку Степан Кубів пообіцяв опрацювати всі виступи і сформувати проект рекомендацій для всіх гілок влади України задля розвитку цієї сфери.

 

Поділитися

Про ресурс

Ресурс створений для висвітлення питань інтелектуальної власності в Україні та світі.

Контакти

Приєднуйтесь