Слово головного редактора


Ірина Абдуліна — головний редактор,
магістр інтелектуальної власності.

Колеги!

22 березня 2018 року Мінекономрозвитку видало наказ № 387 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності», в якому визначено Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», Державну організацію «Українське агентство з авторських та суміжних прав» та Державну інноваційну фінансово-кредитну установу закладами, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності. 
При цьому зазначено, що наказ видано з метою забезпечення організації діяльності у  сфері інтелектуальної власності, відповідно до Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на зазначення походження товарів»,  «Про авторське право та суміжні права» та Положення про Мінекономрозвитку. Інших правових положень наказ не містить. Контроль за виконанням цього наказу перший віце-прем’єр  України — Міністр  Степан Кубів  залишив за собою, хоча не зовсім зрозуміло, що є предметом контролю в цьому наказі.
Вочевидь Степан Кубів не знає, що містять закони, на які відбувається посилання, або свідомо їх порушує, тож нагадаємо — «державна    система    правової    охорони    інтелектуальної власності — це Установа і сукупність експертних,  наукових, освітніх, інформаційних   та   інших    державних  закладів  відповідної спеціалізації, що входять до сфери управління Установи». Тобто в державну систему входять усі державні заклади, які мають відповідну спеціалізацію з питань правової охорони інтелектуальної    власності і які входять до сфери управління Установи. Поки що Закони України не передбачають повноважень  Мінекономрозвитку (Установи) визначати конкретні державні заклади, які входять до цієї системи та видавати відповідні накази.
Відтак незрозуміло, з яких питань правової охорони інтелектуальної власності має спеціалізацію Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, адже інновації — це впровадження об’єктів інтелектуальної власності, а система правової охорони займається набуттям прав.
Напевно, в Мінекономрозвитку приготували схему, за якою кошти за розгляд заявок та підтримання чинності охоронних документів або кошти, що залишаються як нерозподілені на рахунках Державної організації «Українського агентства з авторських та суміжних прав», тепер можна  спрямовувати до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи для фінансування стартапів та інших інноваційних проектів.  Тут вже простежується корупційна схема. 
А, можливо, Україна набула  статусу супернезалежності, коли можна ігнорувати ратифіковані міжнародні конвенції, в тому числі і Всесвітню організацію інтелектуальної власності, яка з цього питання має настанови. Кошти від діяльності, зокрема Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», мають йти на розвиток системи охорони інтелектуальної власності, а якщо їх багато, то треба зменшувати збори. А щодо грошей Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав», то це гроші творців, і їх витрачати можуть тільки вони. 
 

Слово головного редактора (попередні випуски)

Про ресурс

Ресурс створений для висвітлення питань інтелектуальної власності в Україні та світі.

Контакти

Приєднуйтесь