Що занепокоїло громадськість сфери інтелектуальної власності?

На останньому черговому засіданні Громадської ради при ДСІВ (далі — ГР) були розглянуті результати роботи Комітетів з питань авторського і суміжних прав і промислової власності ГР. Загалом, члени ГР розглянули 12 законопроектів, які опинилися на розгляді, минаючи професійне обговорення і, у результаті, потрапили не до профільного Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України, а розпорошилися по інших Комітетах. Чому з’явилася така навала законодавчих ініціатив? Є багато причин, але одна з них, на нашу думку, це системне недотримання працівниками Мінекономрозвитку будь-яких регламентів роботи міністерства. 
За останні роки в сфері інтелектуальної власності було тихе життя, законопроекти не впроваджувалися, проблеми накопичувалися і ринок зрефлексував. А Мінекономрозвитку замість плідної поточної роботи з новим керівництвом Державної служби зажадав глибинних реформ. Просто реформи і все, без пояснень і вивчення: що саме потребує сфера інтелектуальної власності. При цьому внутрішні переформатування Мінекономрозвитку, до речі, досі незавершені, то незрозуміло, на кого спирається Міністр і від кого формально має вимагати ефективної роботи. Тож, поки чиновники Мінекономрозвитку борються за крісла на Грушевського, законотворення  почало стихійно множитися. 
Левова частка таких проектів просто переписана з напрацювань Державної служби, які начебто врегульовують давно назрілі проблеми, а насправді містять кіндер-сюрприз з додатковим  інтересом. Наприклад, законопроект №2696 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового забезпечення відкритості баз даних та прозорості реєстраційних процедур» передбачає застосування в Україні процедури національного вичерпання прав на торгову марку. По-перше, назва законопроекту приховує його зміст. По-друге, треба розуміти, хто замовляє такий порядок, кому вигідно обмежити паралельний імпорт? У наш час будь-яке обмеження може призвести до негативних явищ. Новий порядок потребує ретельного всебічного вивчення і з’ясування, яку економіку будує Уряд України? На такі питання відповідей від авторів законопроекту не має. А є пояснення, які базуються на маніпулятивній риториці, зокрема, наближення України до ЄС (в ЄС діє міжнародний принцип вичерпання прав на торгові марки) і покращення інвестиційного клімату. На митному кордоні, стверджують автори законопроекту, буде простіше навести порядок, тобто боротися з підробками та контрафактом,  і українські споживачі отримають якісний товар і послуги.  
Ще приклад — це законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність національного законодавства з питань охорони прав на винаходи та корисні моделі до міжнародних стандартів № 1765. Запропонована редакція цього законопроекту не вирішує проблем з правовим об’єктом  - корисна модель, а навпаки, їх поглиблює. Критерій «винахідницький крок» не прописаний технологічно і процедурно. Ідея про виключення з переліку деяких об’єктів корисної моделі є слушною, зокрема, речовина, методи лікування, ведення бізнесу. Але взагалі запропоноване «покращення» процедури права набуття охорони корисної моделі — хибне. Громадськість неодноразово обговорювала концепцію охорони об’єкта корисної моделі і пропонувала чіткий механізм — швидка процедура набуття прав під відповідальність заявника повинна бути врівноважена простою процедурою її оскарження. А також повинен бути  застосований механізм відповідальності заявника за введення в оману суспільства.
Ще один приклад -  проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права і суміжних прав» № 2447. У проекті пропонується внести ряд змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право та суміжні права», які спрямовані на вдосконалення правового регулювання особистих немайнових прав автора, прав інтелектуальної власності на службові твори та на твори, створені за замовленням. На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи,  це дозволить роботодавцю або замовнику убезпечити себе від  ймовірних перешкод у здійсненні права на твір з боку авторів твору, адже ці перешкоди, вважають автори законопроекту, погіршують умови ведення бізнесу в Україні, зокрема, для високотехнологічних компаній. Такі зміни надалі спричинять ризики для суб’єктів права і невизначенність, кому саме мають належати майнові права (працівнику або творцю чи роботодавцю або замовнику), що приведе до появи низки нормативних актів, у яких будуть прописані правила на боці бізнесу щодо позбавляння майнових прав авторів, що не відповідає духу Бернської конвенції.
Можна і далі наводити приклади законопроектів, які почали з’являтися, як гриби після дощу. Кордони Державної служби розблоковані: саме в цей час професійна громадськість усвідомила, що без її активного втручання правове поле сфери інтелектуальної власності буде спаплюжено остаточно.
Тому ГР стала ініціатором проведення круглого столу в УНІАН «Хто гальмує український творчий продукт для виходу на світові ринки?».
Головне інформаційне гасло заходу — це те, що діяльність сфери інтелектуальної власності в Україні за весь час існування системи інтелектуальної власності скеровувалася різними центральними державними органами: Міністерством науки і технологій, Міністерством освіти і науки, Міністерством економічного розвитку і торгівлі. І кожного разу у чиновників керуючих установ виникало бажання щось реформувати, координувати на свій бюрократичний розсуд. Кожного разу фахове середовище витрачало час на обґрунтованість своєї політики. Адже Державна служба інтелектуальної власності створювалася як Європейська установа з усіма зобов’язаннями, функціями і повноваженнями, відповідними до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Але чому зараз під час інтеграції України до законодавства ЄС і появи нових молодих реформаторів знову є бажання якихось переформатувань Державної служби? Адже це призведе до знищення фахового середовища і розбалансування згуртованої громадськості?  
Громадська рада при Державній службі останнім часом провела низку заходів і була одностайна у тому, що ситуація навколо державних установ не йде на користь суспільству. Замість спільної роботи і вдосконалення законодавства йде робота щодо завоювання інформаційного середовища в популістичному стилі: хто збере більш фахову громадськість, забувши при цьому про результати. Витрачається час фахівців, державні кошти на утримання чиновників, а законотворення хаотично розпорошується по різних Комітетах Верховної Ради України.
Тому Громадська рада при Державній службі звертається до Міністра економічного розвитку і торгівлі України з пропозицією розпочати прямий діалог з Державною службою, повернутися до регламентів роботи, щоб не виникало дублювань.  Мінекономрозвитку не повинен писати законопроекти про сферу інтелектуальної власності. Питаннями правової охорони інтелектуальної власності мають опікуватися професіонали, фахівці з досвідом у цій сфері.
 Реформа вже почалася, Державна служба налагодила постійно діючу платформу для відкритого діалогу з громадськістю, представниками інтернет-спільноти, бізнес-середовищем.  Наразі йде формування системних законопроектів у промисловій власності, які вже у першій декаді липня будуть обговорюватися у Державній службі. Щодо законодавства у сфері авторського і суміжного права, то ці розроблені законопроекти у регламентному порядку повинні бути доопрацьовані Державною службою з громадськістю  і передані до Мінекономрозвитку. 
Враховуючи міжгалузевий характер відносин у сфері інтелектуальної власності і наявність обставин, виникає необхідність створення незалежного центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом – Державної служби України з питань інтелектуальної власності – діяльність якого спрямовуватиметься і координуватиметься Кабінетом Міністрів України. Адже удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності є одним із пріоритетних завдань державної політики в Україні. 
Враховуючи консолідовану думку більшості, можна стверджувати, що об’єднання зусиль Мінекономрозвитку, Державної служби і професійної спільноти навколо реформуваня системи інтелектуальної власності піде на користь Україні.

Поділитися

Про ресурс

Ресурс створений для висвітлення питань інтелектуальної власності в Україні та світі.

Контакти

Приєднуйтесь