П’яте колесо у возі — допомога чи гальма в дорозі

Довідка  з Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»  — Кабінет   Міністрів   України   спрямовує   та   координує діяльність центральних органів виконавчої влади через  міністра  у порядку,  визначеному  цим  Законом  та  актами Кабінету Міністрів України.

 

Міністр економічного розвитку України Айварес Абромавичус на початку своєї діяльності публічно, неодноразово наголошував, що він буде займатися реформуванням економіки України і скоротить чисельності державних службовців і почне зі свого міністерства. Зокрема, для виконання амбітних завдань — реформування сфери інтелектуальної власності він створив новий підрозділ в Міністерстві — Департамент інновацій і інтелектуальної власності, результати діяльності якого не забарилися.  Чиновники і волонтери Департамен-ту без досвіду і знань у сфері інтелектуальної власності дуже швидко запропонували реформу державної системи інтелектуальної власності, про зміст якої ми писали у попередньому випуску журналу.  Нагадаємо лише те, що на обговореннях цієї реформи лунала нещадна критика.

Останньою крапкою в обговореннях реформи став круглий стіл, ініційований ДСІВ на вимогу Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, який надав доручення провести нараду з питань реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності і подати на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції стосовно концептуальних засад вищезгаданого реформування в Україні з урахуванням світового досвіду.

Отже, у ході зустрічі з визнаним фаховим середовищем сфери інтелектуальної власності у ДСІВ були окреслені ризики та недоліки запропонованої Мінекономрозвитку реформи. Присутні визначилися, що будь-які реформи за своєю суттю передбачають застосування нових механізмів діяльності органу управління, зміну основних принципів, що веде до абсолютно нового результату й отримання нового економічного чи політичного ефекту. Реформи мають супроводжуватися інституційними новаціями, які відбуваються, як правило, за двома напрямами: докорінно нове законодавче поле та структурні перетворення в державному апараті.

Запропонована для розгляду реформа по суті являє собою вдосконалення структури управління, оскільки реформа має в основі механізм корінного перелому сталих процесів, суспільних відносин тощо. А структурні зміни мають ставити за мету: економію бюджетних ресурсів шляхом застосування нових механізмів прийняття управлінських рішень; усунення дублювання функцій структурних одиниць, задіяних у процесі прийняття рішень; створення нових інструментів впливу громадськості на відповідні процеси та рішення; зменшення часу та зусиль громадян, що витрачаються на отримання рішення суб’єкта владних повноважень; пошук альтернативних методів отримання або надання відповідної адміністративної послуги.

В результаті обговорень присутні дійшли консолідованого висновку, що необхідно діяти поступово і, в першу чергу, виконати Рекомендації комітетських слухань Верховної Ради України від 17.06.2015 щодо створення Державної служби України з питань інтелектуальної власності, як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого була б спрямована та координувалася Кабінетом Міністрів України. Також в контексті вдосконалення державної системи правової охорони і для забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності в Україні запропоновано створити дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України – Координаційну раду з питань інтелектуальної власності, до складу якої повинні бути включені представники всіх центральних органів виконавчої влади, які задіяні у цій сфері.

Треба відмітити, що після цього заходу, риторика Мінекономрозвитку дещо змінилася — на перший план почали просувати законотворчу роботу, про що негайно повідомили на брифінгу  для засобів масової інформації. Перший заступник Міністра  запевнила, що вже до 30 вересня 2015 р. Мінекономрозвит-ку готує подати до Кабінету Міністрів України 5 нових довгоочікуваних законів в сфері інтелектуальної власності, які і є реформою, зокрема мова йшла про законопроекти про захист авторського і суміжних прав в Інтернет, про діяльність організацій колективного управління і ще низку законів стосовно  промислової власності, які зобов’язана Україна прий-няти найближчим часом з метою імплементації до європейського законодавства.

Дійсно, на сайті Мінекономрозвитку через декілька днів з’явився для обговорення з громадськістю проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет». За основу цього законопроекту взяті рекомендації експерта проекту Тwinning – доктора Міхалі Фічора, президента Угорської Ради з авторського права, але законопроект  дещо перероблений. За опитуванням, з яким  можна ознайомитися на сайті Мінекономроз-витку, переважна більшість респондентів не підтримує цей варіант законопроекту. Це свідчить про те, що доопрацювання цього документу не влаштовує ані ІТ-індустрію, ані провайдерів — ринок його не сприймає. А чому? Тому, що з такими документами треба працювати не з обраними і комфортними експертами, а з фаховим досвідченим середовищем, яке живе, працює і розбудовує Україну, а не опікується інтересами своїх закордонних босів. 

А ось ще приклад, ДСІВ ще у липні 2015 р., виконуючи зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, направила до Мінекономрозвитку законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», який передбачає імплементацію положень низки директив ЄС і врегульовує ряд накопичених часом проблем, зокрема: нарешті усуває існуючу колізію щодо належності майнових прав на службові твори — комп’ютерні програми; закріплює, так звану свободу панорами; запроваджує концепцію публічного ліцензійного договору, включену до проекту за пропозиціями громадськості; скасовує термін «відеограми», що завжди викликав безліч нарікань з боку міжнародних спостерігачів; запроваджує термін «виробник першого запису фільму» тощо. Цей законопроект готувався у тісній співпраці з міжнародними експертами проекту технічної допомоги ЄС Twinning. Однак, Мінекономрозвитку пропонує для обговорення інший законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, розпорядження та охорони прав інтелектуальної власності», який частково враховує положення двох директив ЄС і просуває хибні положення щодо належності майнових прав авторів на службові твори «юридичній особі або фізичній особі-підприємцю, де або у якої працює працівник, якщо інше не встановлено законом або договором, укладеним між ними». Тим самим, маніпулюючи, що саме це і є вимогами за зобов’язаннями з ЄС. Такий закон громадськість вже розглядала влітку, його ініціатором була депутатка Пташник, громадськість негативно оцінила новації  (див. ж-л «Інте-лектуальна власність в Україні» № 6,). Отже, зараз обговорення намагаються запустити по другому колу і ущемити права авторів. Складається враження, що Департамент інновацій і інтелектуальної власності Мінекономрозвитку працює не на користь більшості учасників ринку, йому байдужа Конституція України і матеріальний стан авторів, виглядає все як жорстке лобіювання інтересів не резидентів України.

Щодо сфери промислової власності, то складається враження що за фактами Мінекономрозвитку ігнорує копітку роботу фахівців ДСІВ. Йдеться про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної (промислової)  власності», який комплексно враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС, низки  Директив та Регламентів ЄС та Ради ЄС. До речі, вся ця робота проводилася у тісній співпраці з міжнародними експертами. Імплементація положень згаданих актів ЄС до законодавства України викликала необхідність внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів, а також до всіх спеціальних законів у сфері промислової власності: «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Офіційної позиції від Мінекономрозвитку досі немає, відбувається гальмування розгляду цього закону, не прийняття якого означає  не виконання плану імплементації, з боку представників проекту Twinning та інших міжнародних експертів  лунає стурбованість щодо затримки в просуванні розроблених законопроектів. Це  висловили колеги з Представництва ЄС в Україні – Хуана Мера Кабелло, Віра Рибак та Оксана Попруга.

З боку чиновників Мінекономроз-витку, досвід яких у сфері інтелектуальної власності ще потребує зростання, чутні зауваження, що ці законопроекти косметичні і не відповідають політиці Уряду України, яка направлена на дерегуляцію. Напевно, вони мають на увазі, що в Європі рівень  дерегуляції несталий, а ми українці попереду Європи, тому імплементація — це косметичні правки. Міністр Абромавичус, у своїх виступах жалівся, що у Україні занадто багато людей з вищою освітою і забезпечити їх роботою важко. Але  до роботи у Міністерство  запрошені не досвідчені управлінці з вищою освітою, а ті, хто вміє розмовляти англійською мовою, до речі, вимог до володіння українською  мовою немає,  і  до досвіду  в сфері інтелектуальної власності теж. Ось таким людям надаються повноваження приймати рішення з фахових питань.

Виходячи з викладеної ситуації, випливає, що Департамент інновацій і інтелектуальної власності Мінекономрозвитку — п’яте колесо у возі, яке не допомагає рухатись вперед, а гальмує цей рух. Може Міністр економічного розвитку України почне виконувати свої обіцянки, скоротить чиновників свого Міністерства, хоча б на один Департамент інновацій і інтелектуальної власності — це точно піде на користь розвитку сфери інтелектуальної власності.   

Поділитися

Про ресурс

Ресурс створений для висвітлення питань інтелектуальної власності в Україні та світі.

Контакти

Приєднуйтесь