Деякі аспекти вирішення доменних спорів

Наталя РАЗИГРАЄВА,
юрист, магістр права, директор департаменту «Центр компетенції»
Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес»,
м. Київ
 
Як відомо, доменні спори можуть виникати внаслідок недобросовісного використання доменного імені, яке відтворює або імітує торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне (фірмове) найменування, географічне зазначення, ім’я відомої в Україні та (або) в світі особи, назву відомого в Україні та (або) в світі твору, раніше зареєстроване доменне ім’я.
При виникненні доменних спорів, крім важливих питань встановлення власника веб-сайту, зміст якого призводить до порушення, та проведення фіксації змісту/факту функціонування такого веб-сайту, постає дуже важливе питання — як негайно припинити порушення прав до моменту вирішення справи в суді? Актуальність цього питання викликана можливою тривалою процедурою розгляду справи в суді та необхідністю мінімізувати негативні наслідки порушення.
Із аналізу нечисленної судової практики можливо спостерігати винесення судових рішень щодо зобов'язання реєстраторів доменних імен здійснити переделегування доменного імені із зазначенням нових відомостей в записі доменного імені (наприклад, рішення Господар-ського суду м. Києва від 10.07.2013 по справі №  910/3252/13 08.07.13; рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2016 по справі № 910/20983/15) або щодо скасування/припинення делегування доменного імені (наприклад, рішення Господарського суду м. Києва від  08.12.2016 по справі № 910/1185/15-г; рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 по справі № 910/32742/15).
При цьому європейськими нормами передбачений такий дієвий механізм, як призупинення делегування доменного імені, яке можливе, зокрема, на підставі: рішення реєстратора доменного імені (у разі повідомлення реєстрантом недостовірної, неповної або неточної інформації про нього або не повідомлення змін до такої інформації в установленому порядку, що призвело до неможливості здійснення з ним зв'язку за жодними контактними даними, наданими ним) або судового рішення.
При призупиненні делегування доменного імені реєстратор встановлює для доменного імені тимчасові DNS-сервери, які переадресовують запити до доменного імені на веб-сайт реєстратора з інформацією про причини призупинення делегування до поновлення делегування доменного імені, але не більш ніж до закінчення строку реєстрації доменного імені.
На час призупинення делегування доменного імені встановлюються обмеження на здійснення наступних операцій з доменним іменем:
1) зміна інформації про реєстранта (крім випадку усунення порушення, допущеного реєстрантом через внесення недостовірної, неповної або неточної інформації про нього або не внесення змін до такої інформації відповідно до вимог Правил, що призвело до неможливості здійснення з ним зв'язку за жодними контактними даними, наданими ним);
2) зміна реєстранта;
3) зміна реєстратора;
4) скасування реєстрації доменного імені.
Після спливу періоду призупинення делегування доменного імені таке делегування поновлюється разом із поновленням права реєстранта на користування доменним іменем.
Механізм призупинення делегування доменного імені, передбачений європейськими нормами, є вкрай важливим та актуальним для ефективного захисту прав при виникненні доменних спорів та до моменту його закріплення в українському законодавстві може використовуватись в якості забезпечення позову. Це є особливо актуальним з огляду на те, що згідно із українською усталеною практикою реєстрація доменних імен здійснюється в онлайн-режимі на підставі даних, повідомлених особисто заявником (реєстрантом доменного імені) без проведення ідентифікації його особи та додаткових перевірок таких даних реєстратором доменного імені, що може призводити до затягування процедури встановлення власника веб-сайту та, відповідно, впливу негативних наслідків від порушення.
 

Поділитися

Про ресурс

Ресурс створений для висвітлення питань інтелектуальної власності в Україні та світі.

Контакти

Приєднуйтесь